Новини України (2020 р.)

Генеральна Асамблея ООН на своєму засідання 7-го грудня 63 голосами схвалила нову резолюцію «Проблема мілітаризації  Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, України, а також частин Чорного та Азовського морів».

Проти проголосувало 17 країн, на чолі з Росією.

Коментуючи ухвалення резолюції, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що документ — це новий елемент зростаючого правового тиску на Росію.

«Ухвалення резолюції свідчить про те, що мілітаризація Криму, яка здійснюється Російською Федерацією як державою-окупантом, залишається в центрі уваги міжнародного співтовариства, яке розглядає перетворення Криму на величезну військову базу як пряму загрозу безпеці і стабільності у регіоні», - значиться у заяві. 

За словами міністра, важливо, що у резолюції засуджується російська тимчасова окупація Криму.

Документ також закликає міжнародну спільноту до консолідації зусиль з метою деокупації Криму, в тому числі у рамках Кримської платформи.

Як повідомів у ексклюзивному коментарі "Голосу Америки" постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, голосування продемонструвало позитивну для України динаміку.

Адже, незважаючи на ускладнення та посилення тексту резолюції (вона стає все біль субстантивною) Україна не втратила жодного голосу. Наприклад, «за» проголосували усі 27 членів Європейського союзу, США, Канада.  

У Постійному представництві США при ООН в ексклюзивному коментарі Голосу Америки завили, «Сполучені Штати рішуче підтримують дві резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо Криму, в яких висвітлюються постійні зловживання Росії та зростаюча загроза безпеці, спричинена російською мілітаризацією півострова.

Той факт, що ці щорічні резолюції залучають широку підтримку та співавторство, демонструє, що міжнародне співтовариство продовжить свої дії по протистоянню агресії Росії в Україні, яка триває. Крим - це Україна».

В той же час, за словами Кислиці, Росія втрачає союзників, які традиційно голосують проти ухвалення резолюції. У порівнянні з попередніми роками, вона втратила більше, ніж 10%. Кисилиця також додав, що Росія не змогла «нічого протиставити субстантиву».

«І тому намагаючись запобігти тому, щоб ЗМІ говорили про втрату підтримки РФ, вони заповнили простір наративом, який немає нічого спільного з предметом резолюції», - пояснює постпред. Йдеться, зокрема, про те, що після голосування перший заступник постійного представника Росії згадав виступ Сергія Кислиці на урочистому засіданні Генасамблеї ООН, присвяченому 75-річчю закінчення Другої світової війни, яке відбулося 1 грудня, та вибачився за Кислицю перед «ветеранами, євреями, поляками, росіянами та українцями», які були вбиті нацистами.

Кислиця у відповідь закликав російську сторону робити те, що наказав Путін «Визнати пакт Ріббентропа-Молотова дослівно «оборуткою з нацистами».

І визнати його аморальним», - додав постпред України.   

В оновленому проекті резолюції по мілітаризації, внесеному Україною у співавторстві з більше, ніж 40-ка іншими державами міститься низка нових елементів. Зокрема, мова йде про незаконне захоплення і встановлення контролю над колишніми об’єктами зберігання ядерної зброї; будівництво військових кораблів; дестабілізуючий вплив на міжнародні верифікаційні та контрольні режими.

У документі також посилено сигнали стосовно триваючої «мілітаризації освіти» та незаконного призову до лав російських збройних сил, а також негативних наслідків для морської навігації і торгівлі.

У резолюції також окремо наголошується на необхідності подальшої консолідації міжнародних зусиль з протидії прогресуючій мілітаризації півострова. 

Нагадаємо, першу резолюцію ГА ООН 73/194 щодо мілітаризації Криму було схвалено 17 грудня 2018 року. Тоді, окрім визнання порушення Росією міжнародного права внаслідок окупації та спроби анексії Криму, було включено і параграфи із засудженням незаконного будівництва Керченського мосту та перешкоджання свободі судноплавства, а також застосування Росією сили проти кораблів українських ВМС.

Напад стався 25 листопада 2018 року.  Оновлену резолюцію Генасамблея схвалила за рік, 9-го грудня 2019 року. Вона містила низку важливих положень, які розширювали сферу її дії.

Зокрема, у підсумку до документа увійшов заклик до РФ припинити спроби розповсюдити свою юрисдикцію над ядерними об’єктами та матеріалами в Криму, а також використання освіти для дітей з метою їхнього спонукання до служби у Збройних Силах Росії та незаконний призов жителів півострова до російської армії.

Резолюція також засуджувала візити офіційних осіб Російської Федерації до Криму.