БУДЬ ЛАСКА ЗАЧЕКАЙТЕ, ЙДЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ...
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
18.08.2020 N 3406/ІПК/99-00-04-03-03-06
Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо сплати земельного податку платником єдиного податку, надіслане листом ГУ ДПС у Харківській області, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Товариство проінформувало, що являється платником єдиного податку третьої групи, має у власності приміщення нежитлової будівлі, розташованій на земельній ділянці, що знаходиться у постійному користування відповідно до рішення Харківської міської ради від 12.03.1997 р. N 180, нормативна грошова оцінка якої не проводилася. Основний вид діяльності Товариства - КВЕД 68.20 "Надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна".
Товариство запитує, чи можливий з 01.07.2020 р. перерахунок розміру земельного податку залежно від співвідношення площі нерухомого майна, що надається у оренду, до загальної площі цього майна.
Підставою для нарахування Податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу (2755-17) ), а обов'язок зі сплати Податку виникає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу (2755-17) ).
Згідно з Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень ст. 92, п. 6 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України (2768-14) (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.2005 р. N 5-рп/2005) речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до раніше чинного законодавства (ч. 3 ст. 3 Закону); документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними (п. 10 розд. VII Закону України "Про Державний земельний кадастр" (3613-17) ); ст. 92 Земельного кодексу України у редакції 2001 року не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте особами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року (п. 2.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 р. N 6 (v0006600-11) ); право користування земельною ділянкою не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, а зберігається за ним до приведення прав та обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства (Постанова ВСУ від 26.09.2011 р. у справі N 6-14цс11, Постанова ВГСУ від 17.03.2015 р. у справі N 924/118р/14).
Таким чином, право постійного користування земельними ділянками, яке посвідчено Державними актами, є легітимним для цілей справляння земельного податку.
При цьому, пропонуємо Товариству звернутися до органів місцевого самоврядування за місцем розташування земельних ділянок для приведення землевпорядних документів та умов користування зазначених земельних ділянок у відповідність до вимог чинного законодавства.
Відповідно до пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу (2755-17) зі змінами, внесеними Законом України від 16.01.2020 р. N 466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" (466-20) , платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Зважаючи на викладене, суб'єкт господарювання - платник єдиного податку третьої групи при умові надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) сплачує земельний податок на загальних підставах за всю земельну ділянку, незважаючи на те, що у оренду здається тільки частина нерухомого майна.
Відповідно до повноважень, наданих пп. 12.3 п. 12.4 ст. 12 Кодексу (2755-17) , органи місцевого самоврядування встановлюються ставки місцевих податків і зборів на відповідних територіях.
Ставки земельного податку затверджено рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 р. N 542/17 в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 р. N 1284/18.
Оскільки зміни до пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу (2755-17) набрали чинності 01.07.2020 р., річна сума земельного податку за 2020 рік має бути перерахована відповідно до періоду, починаючи з 01.07.2020 р., тобто на 6 календарних місяців.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.