БУДЬ ЛАСКА ЗАЧЕКАЙТЕ, ЙДЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ...
УХВАЛА
ТРЕТЬОЇ КОЛЕГІЇ СУДДІВ
ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

Про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Панасенка Анатолія Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин четвертої, шостої статті 19, статті 274, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України

м. К и ї в
15 липня 2020 року
№ 150-3(ІІ)/2020
Справа № 3-117/2020(253/20)
Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України у складі:
Касмініна Олександра Володимировича - головуючого,
Городовенка Віктора Валентиновича,
Первомайського Олега Олексійовича - доповідача,
розглянула на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Панасенка Анатолія Івановича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частин четвертої, шостої статті 19, статті 274, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача Первомайського О.О. та дослідивши матеріали справи, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
установила:
1. Панасенко A.I. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо перевірки на відповідність статтям 1, 3, 8, частині другій статті 19, частинам першій, другій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, сьомій статті 43, статті 45, частинам першій, другій, шостій статті 55 Конституції України (конституційність) положень частин четвертої, шостої статті 19, статті 274, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - Кодекс).
Зі змісту конституційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що у грудні 2017 року Панасенко А.І. звернувся до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропромсінтез" про стягнення невиплаченої заробітної плати за роботу у святкові і вихідні дні, вночі у сумі 176 634 грн та моральної шкоди у сумі 100 000 грн.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Панасенка А.І., оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Автор клопотання вважає, що внаслідок застосування в остаточному судовому рішенні у його справі оспорюваних положень Кодексу виникають перешкоди у доступі до суду та порушуються конституційні права, гарантовані статтею 55 Конституції України.
На підтвердження своїх аргументів суб'єкт права на конституційну скаргу посилається на окремі положення Конституції України (254к/96-ВР) , Кодексу (1618-15) , рішення Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини, а також судові рішення у своїй справі.
2. Вирішуючи питання про відкриття конституційного провадження у справі, Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України виходить з такого.
Згідно з частиною першою статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України" конституційною скаргою є подане до Конституційного Суду України письмове клопотання щодо перевірки на відповідність Конституції України (254к/96-ВР) (конституційність) закону України (його окремих положень), що застосований в остаточному судовому рішенні у справі суб'єкта права на конституційну скаргу.
Панасенко А.І. звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 274 Кодексу, однак в остаточному судовому рішенні - ухвалі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року - вони не застосовувалися, а отже, не можуть бути предметом перевірки Конституційним Судом України на їх відповідність Основному Закону України.
Згідно із Законом України "Про Конституційний Суд України" (2136-19) у конституційній скарзі має міститися обґрунтування тверджень щодо неконституційності закону України (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР) прав людини, на думку суб'єкта права на конституційну скаргу, зазнало порушення внаслідок застосування закону (пункт 6 частини другої статті 55); конституційна скарга вважається прийнятною за умов її відповідності вимогам, передбаченим, зокрема, статтею 55 цього закону (абзац перший частини першої статті 77).
З аналізу конституційної скарги вбачається, що автор клопотання висловлює незгоду з судовими рішеннями, ухваленими у його справі, та не погоджується із законодавчо встановленим обмеженням щодо оскарження в касаційному порядку судових рішень у малозначних справах, однак це не може бути аргументом для обґрунтування тверджень щодо неконституційності оспорюваних положень Кодексу (1618-15) .
Отже, Панасенко А.І. не дотримав вимог частини першої та пункту 6 частини другої статті 55 Закону України "Про Конституційний Суд України", що є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 4 статті 62 цього закону - неприйнятність конституційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 147, 151-1, 153 Конституції України, на підставі статей 7, 32, 37, 50, 55, 56, 58, 62, 77, 86 Закону України "Про Конституційний Суд України", відповідно до § 45, § 56 Регламенту Конституційного Суду України (v001z710-97) Третя колегія суддів Другого сенату Конституційного Суду України
ухвалила:
1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Панасенка Анатолія Івановича щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень частин четвертої, шостої статті 19, статті 274, пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України на підставі пункту 4 статті 62 Закону України "Про Конституційний Суд України" - неприйнятність конституційної скарги.
2. Ухвала Третьої колегії суддів Другого сенату Конституційного Суду України є остаточною.
ТРЕТЯ КОЛЕГІЯ СУДДІВ
ДРУГОГО СЕНАТУ
КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ