БУДЬ ЛАСКА ЗАЧЕКАЙТЕ, ЙДЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ...
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
04.11.2020 N 4547/ІПК/99-00-07-08-01-06
Державна податкова служба України розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо нарахування податкових зобовјзань з податку на додану вартість юридичній особі, що утворилася внаслідок виділу у випадку списання кредиторської та дебіторської заборгованості при реорганізації підприємства шляхом виділу, та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу (2755-17) України (далі - Кодекс), та повідомляє.
За наданою у зверненні інформацією, ТОВ було реорганізовано шляхом виділення з його складу іншого підприємства (далі - Нове товариство). Внаслідок виділення Новому товариству за розподільчим балансом була передана певна кредиторська заборгованість ТОВ, яка виникла в попередні періоди внаслідок постачання товарів з відстрочкою їх оплати та дебіторська заборгованість, що виникла у результаті здійснення попередньої оплати за товар. При цьому ТОВ відповідно до вимог пунктів 198.2, 198.3 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Кодексу (2755-17) було сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН.
Відповідно до пункту 1 статті 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ (435-15) ) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
На підставі пункту 2 статті 109 ЦКУ після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.
Згідно з пунктом 1.1 статті 1 розділу I Кодексу (2755-17) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (2755-17) .
Так, відповідно до вимог статті 98 Кодексу (2755-17) , під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.
Реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов'язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками контролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію. (пункт 98.3 статті 98 Кодексу (2755-17) ).
Щодо виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість зазначаємо таке.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Кодексу (2755-17) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (2755-17) .
Постачанням товарів визнається будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (2755-17) ).
Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу (2755-17) визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
При цьому, згідно з підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 стаття 196 Кодексу (2755-17) не є об'єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.
Відповідно до абзацу а) пункту 198.5 статті 198 Кодексу (2755-17) визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу (2755-17) , та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (2755-17) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу (2755-17) ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
Пунктом 199.1 статті 199 Кодексу (2755-17) визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу (2755-17) , та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. При цьому правила статті 199 розділу V Кодексу (2755-17) не застосовуються, зокрема, у разі проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу (2755-17) (пункт 199.6 статті 199 розділу V Кодексу (2755-17) ).
Отже, платник ПДВ, який реорганізується, зокрема шляхом виділу, при передачі активів та пасивів за розподільчим балансом, не здійснює нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.