БУДЬ ЛАСКА ЗАЧЕКАЙТЕ, ЙДЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ...
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства розвитку
економіки, торгівлі та сільського
господарства України
29 квітня 2021 року № 895-21
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
18 червня 2021 р.
за № 817/36439

ІНСТРУКЦІЯ

щодо профілактики та боротьби з інфекційною анемією лососевих

I. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає порядок здійснення заходів з профілактики, діагностики, повідомлення про підозру та виникнення захворювання на інфекційну анемію лососевих (далі - ІАЛ), а також заходів з ліквідації захворювання, установлення та зняття обмежень щодо переміщення риби.
2. Ця Інструкція є обов'язковою для виконання операторами потужностей, спеціалістами ветеринарної медицини, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
3. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:
1) власник (утримувач) риби - юридична або фізична особа, яка має право власності на рибу або відповідальна за утримання зазначеної риби з метою або без мети отримання прибутку;
2) випадок ІАЛ - лабораторне підтвердження підозри щодо ІАЛ;
3) інфікована риба - риба, уражена збудником ІАЛ;
4) літування - профілактичний захід, який полягає в тому, що ставки (водойми) залишають без води протягом зими, а також весни, літа, осені і зими наступного року;
5) неблагополучний пункт - населений пункт, рибницьке господарство та/або інші об'єкти, на території яких виявлено хоча б один випадок ІАЛ;
6) підозра щодо ІАЛ - виявлення в риби будь-яких клінічних ознак ІАЛ разом з епізоотологічними даними, що надають можливість припустити зараження риби ІАЛ;
7) підтвердження підозри щодо ІАЛ - установлення факту поширення ІАЛ на певній території, що ґрунтується на основі результатів лабораторних досліджень;
8) плідник - статевозріла особина риби, призначена для отримання статевих продуктів (статевих клітин) та/або потомства риби;
9) риба сприйнятливих видів (риба) - риба наступних видів:
лосось атлантичний або сьомга (Salmo salar);
кумжа (Salmo trutta);
форель райдужна або поструг райдужний (Oncorhynchus mykiss).
10) стійке вогнище ІАЛ - рибницьке господарство та/або інші об'єкти, де утримують рибу сприйнятливих видів, в якому впродовж останніх трьох років реєструвався щонайменше один випадок ІАЛ.
Інші терміни вживаються в цій Інструкції у значеннях, наведених у Водному кодексі України (213/95-ВР) , Законах України "Про ветеринарну медицину" (2498-12) , "Про аквакультуру" (5293-17) , "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" (2042-19) .
4. ІАЛ - гостра вірусна хвороба лососевих риб, що вражає клітини крові, викликає важку анемію та масову загибель риби. Хвороба може проявлятися протягом усього року в риб різних вікових груп. Найбільш сприйнятливим до хвороби є лосось атлантичний або сьомга (Salmo salar). Кумжа (Salmo trutta) та форель райдужна (Oncorhynchus mykiss) є менш сприйнятливими, але часто є вірусоносіями. Найчастіше захворювання поширюється в морській воді.
5. Збудником хвороби є РНК-вмісний вірус роду Isavirus родини Orthomyxoviridae. Вірус є одним серотипом, який реплікується в культурах клітин риби. Оптимальна температура для реплікації вірусу становить 15° C.
6. Вірус чутливий до ультрафіолетового випромінювання та озонування. При інкубації тканин, що містять збудник при pH 4,0 або pH 12,0, вірус інактивується впродовж 24 годин. Інкубація вірусу в наявності хлору інактивує вірус упродовж 15 хв. Ізольований у культурі клітин збудник при низьких температурах залишається життєздатним упродовж декількох тижнів, проте вірулентність вірусу знижується впродовж 30 хв. після дії температури >56° C.
7. Джерелом збудника інфекції є інфікована риба та її репродуктивний матеріал або нещодавно загибла інфікована риба. Найчастіше збудник хвороби передається під час контакту інфікованої риби зі здоровою, через виділення інфікованої риби, а також за допомогою ектопаразитів риби. Інфікована риба здатна розповсюджувати збудник за декілька тижнів до появи клінічних ознак хвороби.
8. У разі потрапляння в організм вірус вражає епітеліальні клітини зябер, нирки та серце. При виникненні спалахів ІАЛ рівень захворюваності та летальності може різнитися в різних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах або навіть в умовах одного рибницького господарства та/або інших об'єктах. Хвороба має перебіг у вигляді епізоотії, летальність може сягати до 90 % поголів'я.
9. Епізоотія ІАЛ, зазвичай, сезонна і реєструється наприкінці весни або наприкінці осені, але спалахи можуть виникати в інші періоди року. Температура води сприятлива для поширення хвороби становить 9-10° C. Хвороба може бути спровокована стресом риби під час переміщення, сортування тощо або порушенням технологічного режиму вирощування.
10. ІАЛ проявляється в гострій та хронічній формах. Клінічні ознаки з'являються на 7-14 день після інфікування риби.
Для гострої форми перебігу хвороби характерна нетипова поведінка риби, а саме: риба квола, здійснює судомні рухи, повертається навколо своєї вісі. Клінічні ознаки під час гострої форми перебігу хвороби: на шкірному покриві з'являються поперечні чорні смуги або шкірний покрив стає абсолютно чорним. Основна маса риби гине через 7-10 днів після появи перших клінічних ознак захворювання. Загибель окремих екземплярів риб може спостерігатись і через 2-3 години після появи ознак захворювання, при цьому природне забарвлення шкірного покриву зберігається, але часто відмічається екзофтальмія (витрішкуватість очей).
Для хронічної форми перебігу хвороби характерною поведінкою є швидкі поступальні рухи риби під час плавання. Клінічні ознаки під час хронічної форми перебігу хвороби: на райдужній оболонці ока виявляють ділянки гіперемії та крововиливи у вигляді червоного кільця навколо зіниці, екзофтальмію (витрішкуватість ока) та/або повне випадання одного або обох очних яблук з орбіт. Тривалість хвороби під час хронічної форми перебігу становить 1-3 місяці. Відмічається значна загибель риби.
Характерними патолого-анатомічними змінами при ІАЛ є: блідість зябер, накопичення рідини в черевній порожнині (асцит), переповнення кров'ю печінки і кишечника, збільшення печінки і селезінки, точкові крововиливи на шкірі, поверхні внутрішніх органів і тканин, анемія.
11. Після закінчення епізоотії частина перехворілої риби стає вірусоносіями. Риби-вірусоносії формують природний резервуар інфекції.
12. ІАЛ не становить небезпеки для людини.
13. ІАЛ належить до списку хвороб Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ), що підлягають повідомленню в установленому законодавством порядку.

II. Заходи профілактики

1. Увезення та/або транзит риби сприйнятливих видів та репродуктивного матеріалу від неї на територію України можливий лише з вільних щодо ІАЛ країн/зон.
2. Риба, що ввозиться/транспортується на територію України протягом 72 годин перед завантаженням має підлягати обстеженню державним ветеринарним інспектором країни-експортера/країни походження, а результати зазначеного обстеження мають показати відсутність клінічних ознак ІАЛ, що зазначені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції.
3. Увезення та/або транзит на територію України з країн/зон, що не мають статусу вільних щодо ІАЛ, а також неблагополучних щодо ІАЛ країн/зон можливе для таких рибних продуктів:
1) герметично запакованих, що були піддані термічній обробці при температурі 121° C упродовж щонайменше 3,6 хв. або термічній обробці іншої тривалості та/або при іншій температурі за умови, що така обробка здатна знищити вірус;
2) пастеризованих, що були піддані термічній обробці при температурі 90° C упродовж щонайменше 10 хв. або термічній обробці іншої тривалості та/або при іншій температурі за умови, що така обробка здатна знищити вірус;
3) патрана риба механічного сушіння, що була піддана термічній обробці при температурі 100° C упродовж щонайменше 30 хв. або термічній обробці іншої тривалості та/або при іншій температурі за умови, що така обробка здатна знищити вірус;
4) риб'ячий жир;
5) риб'яче борошно;
6) риб'яча шкіра.
4. Компетентний орган здійснює моніторинг здоров'я риби щодо ІАЛ з метою:
1) отримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ;
2) підтримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ.
5. Моніторинг здоров'я риби щодо ІАЛ здійснюється відповідно до планів протиепізоотичних заходів, затверджених у встановленому законодавством порядку.
6. Моніторинг здоров'я риби щодо ІАЛ реалізується в межах здійснення:
1) заходів державного контролю в формі інспектування рибницьких господарств та/або інших об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів (далі - інспектування);
2) лабораторного діагностування.
7. Інспектування складається з документованих заходів, зокрема, клінічного огляду риби та обстеження водойми, що здійснюють у рамках державного контролю щодо додержання законодавства у сфері ветеринарної медицини. Під час здійснення інспектування особливу увагу звертають на наявність загиблої риби або риби з відхиленням від норми поведінки характерної для риби даного виду.
8. Лабораторне діагностування включає лабораторні дослідження стосовно діагностики ІАЛ, зокрема за результатами оцінки ризиків.
9. Моніторинг здоров'я риби щодо ІАЛ з метою отримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ здійснюється на основі дворічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ відповідно до схеми, наведеної в додатку 1 до цієї Інструкції.
10. Отримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ можливе в разі відсутності випадків ІАЛ за результатами виконання дворічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ.
11. У разі виявлення випадків ІАЛ під час здійснення моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ з метою отримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ застосовують заходи, що передбачені пунктами 6-14 розділу VI цієї Інструкції.
12. Моніторинг здоров'я риби щодо ІАЛ з метою підтримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ здійснюється відповідно до схеми, наведеної в додатку 2 до цієї Інструкції.
13. Відбір зразків риби та/або патологічного (біологічного) матеріалу від риби (далі - патологічного матеріалу) для лабораторного діагностування здійснюється комісією з дотриманням таких вимог:
1) у разі утримання в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах лосося атлантичного (Salmo salar) усі зразки патологічного матеріалу відбирають від даного виду риби, за винятком випадків, коли інші риби сприйнятливих видів мають клінічні ознаки ІАЛ, що наведені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції;
2) під час відбору зразків патологічного матеріалу перевагу надають особинам, що мають ознаки анемії та/або клінічні ознаки, зазначені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції. У разі відбору зразків патологічного матеріалу від загиблої риби уникають відбору зразків з ознаками розкладання тканин;
3) відбір зразків патологічного матеріалу включає зразки, відібрані з усіх частин рибницького господарства та/або інших об'єктів, де утримується риба сприйнятливих видів, а також від усіх вікових груп риби.

III. Заходи у разі підозри

1. У разі виникнення підозри щодо ІАЛ спеціалісти ветеринарної медицини, які обслуговують рибницьке господарство та/або інші об'єкти, власники (утримувачі) риби та/або інші особи, які мають підстави підозрювати наявність ІАЛ, зобов'язані негайно повідомити про таку підозру самостійний структурний підрозділ територіального органу компетентного органу.
2. Повідомлення про підозру щодо ІАЛ надається письмово, зокрема з використанням електронної пошти, із зазначенням реквізитів суб'єкта звернення (найменування для юридичних осіб або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) для фізичних осіб; код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); номер та серія (за наявності) паспорта; контактний номер телефону).
3. У разі виникнення підозри щодо ІАЛ власники (утримувачі) риби зобов'язані припинити переміщення риби всередині рибницького господарства та/або інших об'єктів, а також переміщення риби та/або репродуктивного матеріалу від неї між рибницькими господарствами та/або іншими об'єктами.
4. Керівник самостійного структурного підрозділу територіального органу компетентного органу невідкладно повідомляє про підозру щодо ІАЛ головного державного ветеринарного інспектора області (міста) та організовує в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах такі заходи:
1) інспектування всіх об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів;
2) відбір зразків патологічного матеріалу від 10 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів проявляє клінічні ознаки, наведені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції) або 30 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів не проявляє клінічних ознак, наведених у пункті 10 розділу I цієї Інструкції) для проведення лабораторних досліджень щодо ІАЛ відповідно до вимог пунктів 1-17 розділу IV цієї Інструкції.
5. Керівник самостійного структурного підрозділу територіального органу компетентного органу організовує:
1) заходи, визначені пунктом 4 розділу III цієї Інструкції, щодо інших рибницьких господарств та/або інших об'єктів, якщо їх розташування, географічне місцезнаходження або контакти дають підстави підозрювати наявність ІАЛ у них;
2) проведення епізоотичного розслідування.
6. Обмеження щодо переміщення риби та/або репродуктивного матеріалу від неї, передбачені пунктом 3 розділу III цієї Інструкції, застосовуються до підтвердження або усунення підозри щодо ІАЛ за результатами лабораторних досліджень, або до моменту початку реалізації плану заходів з ліквідації ІАЛ.

IV. Діагностика

1. Діагноз на ІАЛ установлюють комплексно на підставі клінічних ознак, патологоанатомічних змін, лабораторних досліджень та епізоотологічних даних.
2. Лабораторні дослідження щодо ІАЛ здійснюють уповноважені лабораторії.
3. Для проведення лабораторних досліджень щодо ІАЛ до уповноваженої лабораторії направляють зразки риби (у тому числі живу, охолоджену рибу) та/або патологічний матеріал від риби. Від живих плідників та ремонтного поголів'я риби відбирають матеріал для дослідження прижиттєво (кров, слиз зябер).
4. Для лабораторного дослідження щодо ІАЛ використовують патологічний матеріал, що відбирається залежно від методів дослідження, а саме:
1) для гістологічного дослідження - нирки, печінка, серце, підшлункова залоза, кишечник, селезінка, зябра;
2) для імуногістохімічного дослідження - нирки, серце;
3) для дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR) - нирки, серце, кров, слиз зябер;
4) для культивування вірусу в культурі тканин - нирки, серце, печінка, селезінка.
5. Під час відбору зразків патологічного матеріалу для проведення гістологічного дослідження дотримуються таких вимог:
1) зразки патологічного матеріалу відбирають тільки від нещодавно загиблої риби / забитої риби, що мала клінічні та/або патолого-анатомічні ознаки ІАЛ, наведені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції;
2) зразки патологічного матеріалу повинні обов'язково містити нирки (середня частина), серце, печінку, підшлункову залозу, кишечник, зябра, селезінку. До зразка патологічного матеріалу можуть включатись інші уражені тканини риби;
3) зразки патологічного матеріалу поміщають у 8-10 % розчин формаліну в співвідношенні фіксатора та тканин 20:1 або фіксують в інший спосіб, що здатний запобігти розкладанню тканин.
6. Під час відбору зразків патологічного матеріалу для проведення дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR) дотримуються таких вимог:
1) зразки патологічного матеріалу відбирають від усіх відібраних особин риби. Зразки патологічного матеріалу, що відібрані щонайбільше від 5 особин риби, можуть об'єднуватися в один пул (об'єднаний зразок) та поміщатися в одну пробірку (ємність);
2) вага одного зразка патологічного матеріалу повинна становити щонайменше 0,5 г. Якщо риба має розміри, що не дають змоги отримати зразок патологічного матеріалу вагою 0,5 г, крім нирок і серця можуть відбиратися шматочки печінки, селезінки та пілоричних придатків.
7. Під час відбору зразків патологічного матеріалу для культивування вірусу в культурі тканин дотримуються таких вимог:
1) зразки патологічного матеріалу відбирають від усіх відібраних особин риби. Зразки патологічного матеріалу, що відібрані щонайбільше від 5 особин риби, можуть об'єднуватися в один пул (об'єднаний зразок) та поміщатися в одну пробірку (ємність);
2) вага одного зразка патологічного матеріалу повинна становити щонайменше 1,0 г ± 0,5 г.
8. Під час проведення лабораторних досліджень, що здійснюються з метою підтвердження або спростування підозри щодо ІАЛ уникають об'єднання зразків патологічного матеріалу, що відбирається від різних особин риби.
9. Патологічний матеріал поміщають у пластикові пробірки (ємності) та транспортують за температури 0° C, не допускаючи заморожування. Час транспортування не повинен перевищувати 24 години.
10. У разі направлення до уповноваженої лабораторії живої риби її транспортують у ємностях із достатньою кількістю води або в поліетиленових пакетах на одну третину заповнених водою і на дві третини - киснем. Іхтіомаса не повинна перевищувати однієї третьої частини маси води в пакеті. У теплу пору року пакет транспортують у термоізолюючому контейнері з холодоагентами. Транспортування не повинно тривати більше 12 годин. В охолодженому стані рибу перевозять у контейнерах з дотриманням температури 0° C. При цьому хвору і здорову рибу поміщають у різні ємності. Час транспортування не повинен перевищувати 24 години. У виключних випадках зразки патологічного матеріалу призначені для проведення лабораторних досліджень щодо ІАЛ методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR) можуть бути заморожені та транспортуватися до уповноваженої лабораторії при температурі 0° C.
11. Після доставки зразків патологічного матеріалу до уповноваженої лабораторії залежно від температури зберігання зразків патологічного матеріалу лабораторні дослідження щодо ІАЛ методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR) повинні проводитися в такий строк:
1) зберігання при температурі 37° C - дослідження проводяться впродовж одного дня;
2) зберігання при температурі 25° C - дослідження проводяться впродовж одного тижня;
3) зберігання при температурі 4° C - дослідження проводяться впродовж одного місяця;
4) зберігання при температурі - 20° C - термін не встановлюється.
12. Під час проведення лабораторних досліджень щодо ІАЛ методом культивування вірусу в культурі тканин дослідження починають проводити не пізніше ніж через 48 годин з моменту відбору зразків патологічного матеріалу. За умови дотримання відповідних температурних вимог (за температури 0° C, не допускаючи заморожування) щодо зберігання патологічного матеріалу від риби, лабораторні дослідження можуть бути проведені через 72 години з моменту відбору зразків патологічного матеріалу.
13. Під час проведення лабораторних досліджень, що здійснюються з метою отримання та підтримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ застосовують метод полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR) з наступним секвенуванням стосовно зразків з позитивним результатом щодо ІАЛ.
14. Під час проведення лабораторних досліджень, що здійснюються з метою підтвердження або спростування підозри щодо ІАЛ застосовують щонайменше одну з наведених схем лабораторних досліджень:
1) виділення вірусу методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR), у тому числі секвенування та/або застосування непрямого методу флуоресціюючих антитіл (IFAT);
2) виділення вірусу методом полімеразної ланцюгової реакції (RT-qPCR), у тому числі секвенування та/або ізоляція та ідентифікація вірусу в культурі тканин щонайменше в одному зразку патологічного матеріалу.
15. Лабораторні дослідження проводять відповідно до методів (методик), визначених національними, а в разі їх відсутності - міжнародними стандартами, інструкціями та рекомендаціями.
16. Діагноз на ІАЛ вважають установленим у разі, якщо лабораторні дослідження проведені відповідно до однієї зі схем, зазначених у пункті 14 розділу IV цієї Інструкції, проведені з позитивним результатом щодо ІАЛ.
17. Підозру щодо ІАЛ вважають спростованою в разі якщо лабораторні дослідження проведені відповідно до однієї зі схем, зазначених у пункті 14 розділу IV цієї Інструкції, проведені з негативним результатом щодо ІАЛ.

V. Повідомлення про хворобу

1. У разі підтвердження випадку ІАЛ керівник територіального органу компетентного органу невідкладно повідомляє про це головного державного ветеринарного інспектора України у будь-якій формі, у тому числі з використанням електронної пошти.
2. Повідомлення про наявність ІАЛ повинно містити таку інформацію:
1) дату та час відправки зразків патологічного матеріалу в уповноважену лабораторію;
2) область, район, рибницьке господарство та/або інші об'єкти, населений пункт, на території яких відібрані зразки патологічного матеріалу від риби;
3) дату виникнення підозри щодо ІАЛ;
4) дату встановлення діагнозу на ІАЛ;
5) метод (методика), який застосовувався в уповноваженій лабораторії для проведення дослідження щодо підтвердження випадку ІАЛ;
6) фактичну локалізацію риби, щодо якої встановлені випадки ІАЛ;
7) кількість випадків ІАЛ, а також кількість риби з підозрою щодо ІАЛ в місці виникнення випадків ІАЛ;
8) кількість загиблої риби внаслідок ІАЛ в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах;
9) розповсюдженість ІАЛ та кількість риби, у якої було підтверджено наявність ІАЛ - для кожної вікової групи риби;
10) епізоотологічний зв'язок між випадком ІАЛ та кожним контактним рибницьким господарством та/або іншими об'єктами або причини, які викликали підозру щодо ІАЛ у кожному рибницькому господарстві та/або інших об'єктах з підозрою щодо ІАЛ.

VI. Заходи з ліквідації

1. Після встановлення діагнозу на ІАЛ відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії приймають рішення про встановлення карантинних обмежень, а також встановлюють межі неблагополучного пункту та карантинної зони, що включає зону захисту та зону спостереження, де організовують проведення протиепізоотичних заходів.
2. Під час установлення меж неблагополучного пункту враховують такі фактори:
1) кількість загиблої риби в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах, зокрема внаслідок ІАЛ;
2) розповсюдженість ІАЛ та кількість риби, у якої було підтверджено наявність ІАЛ;
3) відстань до сусідніх рибницьких господарств та/або інших об'єктів, а також щільність розміщення таких об'єктів;
4) технологію вирощування риби в рибницьких господарствах та/або інших об'єктах, де утримують рибу сприйнятливих видів;
5) інші фактори, що можуть впливати на поширення вірусу.
3. Межі зони захисту повинні становити:
1) на прибережних територіях - територія з радіусом 5 км навколо неблагополучного пункту або інша еквівалентна територія з урахуванням епізоотичних та гідродинамічних факторів;
2) на внутрішніх територіях - територія водозбірного басейну, що належить до неблагополучного пункту. Компетентний орган може обмежити встановлення зони захисту лише на частини водозбірного басейну за умови, що такі обмеження не спричинятимуть підвищення ризиків поширення ІАЛ.
4. Межі зони спостереження повинні становити:
1) на прибережних територіях - територія з радіусом 5 км від межі зони захисту або інша еквівалентна територія з урахуванням епізоотичних та гідродинамічних факторів;
2) на внутрішніх територіях - територія навколо межі зони захисту, радіус якої визначається за результатами аналізу факторів, що можуть впливати на поширення вірусу.
5. Відповідні місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії для недопущення поширення та з метою ліквідації ІАЛ здійснюють такі заходи:
1) затверджують план заходів ліквідації ІАЛ, схему обміну інформацією для забезпечення оперативного зв'язку і координації дій;
2) організовують виділення необхідної техніки, транспортних засобів та інших технічних і дезінфекційних засобів для проведення відповідних робіт;
3) створюються спеціальні загони (групи), які працюють під керівництвом та виконують затверджені місцевою державною надзвичайною протиепізоотичною комісією заходи.
6. План заходів з ліквідації ІАЛ в зоні захисту повинен включати такі заходи:
1) на усіх об'єктах, де утримують рибу сприйнятливих видів, здійснюють відбір зразків патологічного матеріалу від 10 особин (у разі якщо риба сприйнятливих видів проявляє клінічні ознаки або патолого-анатомічні зміни, наведені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції) або 30 особин (у разі, якщо риба сприйнятливих видів не проявляє клінічних ознак або патолого-анатомічних змін, наведених у пункті 10 розділу I цієї Інструкції) для проведення лабораторних досліджень для підтвердження або спростування підозри щодо ІАЛ відповідно до вимог пунктів 4-17 розділу IV цієї Інструкції;
2) якщо лабораторні дослідження щодо ІАЛ, що проведені на зразках, відібраних згідно з підпунктом 1 цього пункту цієї Інструкції, проведені з негативним результатом (випадок ІАЛ спростовано) проводять інспектування всіх об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів. Такі інспектування здійснюють один раз на місяць до моменту зняття карантинних обмежень;
3) якщо лабораторні дослідження щодо ІАЛ, проведені на зразках, відібраних згідно з підпунктом 1 цього пункту цієї Інструкції, проведені з позитивним результатом (випадок ІАЛ підтверджено) у відповідних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах оздоровлення проводять методом дезінфекції та літування з наступним періодом упродовж якого відповідні об'єкти не експлуатують упродовж щонайменше 3 місяців.
7. План заходів з ліквідації ІАЛ в неблагополучних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах має включати щонайменше такі заходи:
1) знищення риби, яка має клінічні ознаки ІАЛ, наведені в пункті 10 розділу I цієї Інструкції, та репродуктивного матеріалу від неї. Допускається технічна утилізація хворої риби та репродуктивного матеріалу від неї, зокрема, шляхом проварювання та згодовування такої риби птиці, свиням чи хутровим звірям. Рибу, яка не містить клінічних ознак ІАЛ, реалізують безпосередньо в торговельну мережу без перетримки її в садках рибних баз. Воду, в якій перевозили рибу, піддають обробці хлорвмісними препаратами відповідно до інструкцій з їх застосування. Після переміщення риби тару миють та дезінфікують засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування;
2) висушування та очищення від мулу та сміття водойм, басейнів та каналів та дезінфекція відповідних об'єктів негашеним вапном із розрахунку 0,5 кг на 1 м-2 площі. Приміщення інкубаційних цехів, басейнів, шлюзів, решіток та обладнання в них, складські приміщення та кімнати для приготування кормів ретельно очищають та дезінфікують засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування. Транспорт, що перевозить живу рибу, баки, фляги, контейнери піддають механічному очищенню з використанням 0,2 % розчину двовуглецевої соди з подальшою дезінфекцією засобами, що дозволені для використання в Україні, відповідно до інструкцій з їх застосування. Малоцінний інвентар спалюють. У разі можливості переводять об'єкт на вільне від ІАЛ джерело води або забезпечують проведення озонування чи обробку води ультрафіолетовим випромінюванням.
8. Заходи з ліквідації ІАЛ повинні проводитись одночасно в усіх неблагополучних рибницьких господарствах та/або інших об'єктах відповідної території.
9. У разі виявлення стійкого вогнища ІАЛ в зоні розміщення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об'єктів застосовують комплексний метод ліквідації ІАЛ.
10. Комплексний метод ліквідації ІАЛ розрахований на поступове оздоровлення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об'єктів та включає:
1) заходи з виявлення та знищення джерел ІАЛ;
2) розрив шляхів передачі збудника;
3) покращення фізіологічного стану риби та підвищення її стійкості до захворювання.
11. У рибницькому господарстві та/або інших об'єктах, що оздоровлюється комплексним методом дотримуються таких вимог:
1) забороняється переміщення риби і кормових водних організмів, змішані посадки риби різних вікових груп, використання інвентарю, що застосовувався раніше в цьому рибницькому господарстві та/або інших об'єктах на інших водоймах;
2) вирощування риби здійснюють ізольованими групами, що формують за видовою приналежністю риби та її віковою групою. Для обслуговування різних вікових груп та/або видів риби закріплюють окремий персонал, який забезпечують додатковим спецодягом та інвентарем. Сортування та пересадку риб здійснюють тільки в межах сформованих груп;
3) установлюють регулярний ветеринарно-санітарний нагляд за всією рибою в рибницькому господарстві та/або інших об'єктах. У разі появи випадків ІАЛ в окремих водоймах, у них знищують усю рибу, а водойми очищують та дезінфікують;
4) у водоймах, в яких випадки ІАЛ не виявлені, забезпечують посилену проточність води, уживають заходів для збагачення її киснем, а також максимально зменшують щільність посадки риби;
5) своєчасно проводять обробку риби проти паразитів, приділяючи особливу увагу боротьбі з кровосисними паразитами;
6) у водоймах, в яких утримується риба, рибоїдних птахів відлякують акустичним або візуальним методом;
7) суворо дотримуються режимів вирощування риби, зменшуючи вплив техногенних стресів;
8) забезпечують годівлю риби повноцінними збалансованими кормами. У період найбільшого ризику виникнення хвороби (навесні), корми збагачують аскорбіновою кислотою (вітамін C) або використовують її похідні. Аскорбінову кислоту вводять в корм у кількості 1-2 г/кг, а фосфати кислоти - 50 мг/кг. Таким кормом годують рибу протягом 2-4 місяців;
9) навесні, за можливості, температуру води для однорічок і риби старших вікових груп підвищують до 15-16° C, для мальків та цьоголіток - до 15-16° C;
10) ремонтно-маточні стада формують з риби, що не хворіла в період епізоотії ІАЛ, а також з риби зі стійким імунітетом до ІАЛ. Доцільно також переходити на вирощування більш стійких до ІАЛ видів риби. Увезення риби в рибницьке господарство та/або інші об'єкти здійснюють за погодженням з ветеринарним інспектором відповідної території;
11) рекомендовано проводити індивідуальне тестування плідників на вірусоносійство шляхом відбору зразків патологічного матеріалу від риби під час нерестової кампанії. Статеві продукти риб, у яких було виявлено випадок ІАЛ та самих плідників, вибраковують та знищують.
12. Після оздоровлення неблагополучного рибницького господарства та/або інших об'єктів, де утримують рибу сприйнятливих видів, відповідні об'єкти не експлуатують щонайменше впродовж одного місяця.
13. Протягом 12 місяців після зариблення здійснюють інспектування рибницького господарства та/або інших об'єктів.
14. З метою повернення статусу країни / зони вільної від ІАЛ здійснюють моніторинг здоров'я риби щодо ІАЛ відповідно до пункту 9 розділу II цієї Інструкції.

VII. Зняття обмежувальних заходів

1. Карантинні обмеження з неблагополучного пункту та карантинної зони знімають рішенням місцевої державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, яка встановлювала обмеження, через 3 місяці після проведення усіх оздоровчих заходів, передбачених планом заходів з ліквідації ІАЛ.

VIII. Правила безпеки для обслуговуючого персоналу

1. Працівники, які здійснюють очищення і дезінфекцію, повинні бути забезпечені спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту (щонайменше медичною маскою, захисним щитком або окулярами, захисними рукавичками).
2. Працівники, які не пройшли навчання і підготовку щодо заходів безпеки під час роботи з дезінфікуючими засобами, не можуть бути допущені до проведення дезінфекції.
3. Одяг і взуття багаторазового використання повинні зберігатись, експлуатуватись і проходити очищення та дезінфекцію відповідно до інструкції виробника. Очищення і дезінфекція одягу та взуття багаторазового використання мають здійснюватися після кожної зміни. Використані одноразові засоби індивідуального захисту підлягають знищенню відповідно до законодавства.
4. Забороняється палити та вживати їжу під час роботи з дезінфекційними речовинами. Після проведення дезінфекції обличчя та руки миють теплою водою з милом.
Директор директорату
державної політики у сфері
санітарних та фітосанітарних
заходів
А. Пивоваров
Додаток 1
до Інструкції щодо профілактики
та боротьби з інфекційною анемією
лососевих
(пункт 9 розділ II)

СХЕМИ

програм моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ з метою отримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ

1. Схема дворічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ наведена у таблиці 1.
Таблиця 1
Рік моніторингу
Кількість заходів інспектування за один рік
Кількість заходів лабораторного діагностування за один рік
Кількість зрізків патологічного матеріалу / кількість особин риби у зразку патологічного матеріалу
Перший рік
6
2
2/75
Другий рік
6
2
2/75
2. Зразки патологічного матеріалу, що відбирають в рамках дворічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ повинні відбиратися, зберігатися та досліджуватися впродовж одного місяця в рік в два етапи відповідно до кількості заходів лабораторного діагностування за один рік, зазначеного у пункті 1 цього Додатку.
3. Зразки патологічного матеріалу, що відбирають в рамках дворічної програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ відбираються, зберігаються та досліджуються у весняні та осінні місяці, якщо інше не передбачено результатами оцінки ризиків.
4. Максимальна кількість особин риби, що відбирають з одного ставу, басейну, садка тощо становить 5 одиниць.
Додаток 2
до Інструкції щодо профілактики
та боротьби з інфекційною анемією
лососевих
(пункт 12 розділ II)

СХЕМА

програм моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ з метою підтримання статусу країни / зони вільної від ІАЛ

1. Схема програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ наведена у таблиці 1.
Таблиця 1
Ступінь ризику рибницького господарства та/або інших об'єктів
Кількість заходів інспектування
Кількість заходів лабораторного діагностування
Кількість зрізків патологічного матеріалу / кількість особин риби у зразку патологічного матеріалу
Високий
2 заходи на рік
2 заходи на рік
2/30
Середній
1 захід на рік
1 захід на рік
1/30
Низький
1 захід на 2 роки
1 захід на 2 роки
1/30
2. Зразки патологічного матеріалу, що відбирають в рамках програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ повинні відбиратися, зберігатися та досліджуватися впродовж одного місяця в рік в два етапи відповідно до кількості заходів лабораторного діагностування за один рік, зазначеного у таблиці 1 пункту 1 цього Додатку.
3. Схема програми моніторингу здоров'я риби щодо ІАЛ наведена у таблиці 1 пункту 1 цього Додатку не може охоплювати виключно рибницькі господарств де:
1) утримується виключно кумжа (Salmo trutta) та/або форель райдужна (Oncorhynchus mykiss);
2) водопостачання здійснюється переважно прісною водою і не утримується лосось атлантичний (Salmo salar).
( Текст взято з сайту Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів України https://www.reestrnpa.gov.ua )