БУДЬ ЛАСКА ЗАЧЕКАЙТЕ, ЙДЕ ЗАВАНТАЖЕННЯ ДОКУМЕНТА ...
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
25.11.2021 N 4487/ІПК/99-00-21-02-02-06
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення у податковому обліку операцій по збільшенню статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариства) за рахунок нерозподіленого прибутку та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, єдиним учасником Товариства є фізична особа - громадянин України (далі - Учасник). За результатами 2019, 2020 років рішення про виплату дивідендів Учасником прийматись не буде, натомість Учасник планує збільшити статутний капітал Товариства за рахунок нерозподіленого прибутку.
Товариство просить надати роз'яснення з наступних питань:
1. Чи прирівнюється до нарахування/виплати дивідендів розподіл прибутку Товариства, що направляється на збільшення статутного капіталу Товариства, у разі відсутності рішення Учасника про нарахування/виплату дивідендів?
2. У разі, якщо Учасник прийме рішення про збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок нерозподіленого прибутку без нарахування дивідендів, чи виникає податкове зобов'язання із сплати авансового внеску податку на прибуток на суму збільшення статутного капіталу?
3. Чи визнається реінвестицією дивідендів спрямування нерозподіленого прибутку на збільшення статутного капіталу Товариства за умови, що не відбувається зміна складу учасників Товариства та не змінюються пропорції часток у статутному капіталі Товариства?
4. Чи є об'єктом оподаткування податком на додану вартість операція із збільшення статутного капіталу Товариства?
5. Чи призведе до виникнення доходу у Учасника Товариства (фізичної особи, громадянина України) спрямування нерозподіленого прибутку Товариства на збільшення статутного капіталу Товариства, що не змінює відсотковий розмір учасника Товариства?
6. Які податкові зобов'язання виникають у Товариства при спрямуванні нерозподіленого прибутку на збільшення статутного капіталу Товариства?
Щодо питань 1, 3
Відповідно до пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу (2755-17) інвестиції -господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Одним з видів інвестицій є реінвестиції -господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій (пп. "в" пп. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу (2755-17) ).
Підпунктом 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу (2755-17) визначено, що дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також, зокрема, платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
Отже, враховуючи визначення зазначених термінів, господарська операція, яка передбачає збільшення статутного капіталу за рахунок отриманого від інвестиційних операцій прибутку, який мав бути розподілений між власниками корпоративних прав, є реінвестицією дивідендів.
Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого 2018 року N 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (2275-19) (далі - Закон N 2275).
Статтею 13 Закону N 2275 встановлено, що вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 16 Закону N 2275 встановлено, зокрема, що збільшення статутного капіталу товариства допускається лише після внесення всіма учасниками товариства своїх вкладів у повному обсязі.
Відповідно до частини першої ст. 17 Закону N 2275 учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства.
Щодо питання 2
Як зазначалось раніше дивідендом є платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів регламентується п. 57.1-1ст. 57 Кодексу (2755-17) .
У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав.
Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить авансовий внесок із податку на прибуток.
Отже, умовою для нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток є прийняття рішення про виплату дивідендів учасникам товариства емітентом корпоративних прав такого товариства.
Враховуючи викладене, якщо платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав не приймав рішення щодо виплати дивідендів власникам таких корпоративних прав, а нерозподілений прибуток був спрямований до на поповнення (збільшення) статутного капіталу, така операція не передбачає нарахування та сплату авансового внеску з податку на прибуток підприємств.
Крім того зазначаємо, що положення пп. п. 57.1-1ст. 57 Кодексу (2755-17) щодо нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток до операції, пов'язані з виплатою дивідендів на користь засновників - фізичних осіб, не застосовуються.
Щодо питання 4
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V та підрозд. 2 розд. XX Кодексу (2755-17) .
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу (2755-17) ). При цьому продаж (реалізація) товарів -це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу (2755-17) ).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема є: постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розд. І Кодексу (2755-17) ).
Згідно з пп. "а" і "б" п. 185.1 ст. 185 розд. V Кодексу (2755-17) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу (2755-17) розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Оскільки операція із збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок нерозподіленого прибутку не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, то ПДВ за такою операцією не нараховується та об'єкта оподаткування ПДВ не виникає.
Щодо питання 5
З питання щодо виникнення доходу у Учасника Товариства (фізичної особи, громадянина України) у разі спрямування нерозподіленого прибутку Товариства на збільшення статутного капіталу Товариства, що не змінює відсотковий розмір учасника Товариства (пропорцій (часток) участі), слід зазначити наступне.
Відповідно до пп. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 розд. IV Кодексу (2755-17) до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою -резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.
Щодо питання 6
Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розд. III та підрозд. 4 розд. XX Кодексу (2755-17) .
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розд. ІІІ Кодексу (2755-17) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
При цьому положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування у Товариства у разі збільшення його статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Отже, питання відображення у бухгалтерському обліку операцій щодо збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку, належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу (2755-17) індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.