ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
20.12.2021 N 4758/ІПК/99-00-21-03-02-06
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість суми коштів, отриманої у вигляді компенсації за пошкоджене майно, та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу (2755-17) України (далі - ПКУ (2755-17) ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює господарську діяльність із збирання безпечних відходів. При здійсненні вказаної діяльності Товариство надає споживачам (клієнтам, замовникам) в оренду/користування контейнери для твердих побутових відходів. Товариство на практиці стикається з випадками знищення (спалення, пошкодження чи приведення в непридатний для використання стан) або викрадення контейнерів, що передані в оренду/користування споживачам. У такому випадку споживачі перераховують Товариству кошти у вигляді компенсації заподіяної шкоди за пошкоджене майно.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (2755-17) (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ (2755-17) ).
Статтею 5 розділу І ПКУ (2755-17) визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ (2755-17) та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ (2755-17) . У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ (2755-17) , для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ (2755-17) . Інші терміни, що застосовуються у ПКУ (2755-17) і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Пунктом 44.1 статті 44 розділу ПКУ (2755-17) встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто, відшкодування збитків є одним із способів відшкодування майнової шкоди.
Умови і порядок відшкодування збитків у господарській сфері визначено главою 25 Господарського кодексу (436-15) України (далі - ГКУ (436-15) ).
Згідно з частиною першою статті 225 ГКУ до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 226 ГКУ передбачено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"(далі - Закон N 996)).
Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону N 996)).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ (2755-17) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ (2755-17) .
Об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ (2755-17) (підпункти "а" та "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ (2755-17) ).
Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ (2755-17) постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ (2755-17) ).
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ (2755-17) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ (2755-17) та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Оскільки кошти надходять Товариству від споживачів (клієнтів, замовників) за пошкоджене майно (контейнери, надані в оренду/користування) та за своєю сутністю визначаються як компенсація (відшкодування) вартості такого пошкодженого майна, то сума такої компенсації включається до бази оподаткування ПДВ платника. Податок на додану вартість у цьому випадку нараховується за ставкою ПДВ 20 відсотків.
Пунктом 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ (2755-17) визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.